У прекрасну пору буяння  та розквіту природи Небеса забирають найкращий цвіт української нації – вихованця Червоноградського НВК № 3 Олександра Ярмолюка, розумну, щиру, відповідальну Людину. Немає слів, щоб передати біль,

розпач через непоправну втрату…

  

“Сашко запам’ятався мені хлопчиком з допитливими оченятами, завжди з посмішкою на обличчі,- згадує перша вчителька Оксана Іванівна Луцик.- Він був розумним, скромним, спокійним, вихованим, відповідальним учнем. Дівчатка-однокласниці завжди були оточені його увагою, а для хлопців він був надійним, вірним другом.  Сашко,  ти  став ще одним  Ангелом-охоронцем  для  нас,  для України”.

      

   Надійним, завжди готовим прийти на допомогу будь-кому. Таким закарбувався у пам’яті  Олександр Ярмолюк для класного керівника 5-9 класів Ганни Іванівни Кундик. “ Клас, у якому навчався Саша був дуже дружнім. Там не було байдужих. Сашко був лідером. Такий учень у класі – це подарунок  Бога класному керівнику. Він з тих людей, котрі говорять: “Якщо не я, то хто? “. Сашко, ми молимось за тебе. Спочивай з Богом. Я вірю, що твої сини будуть гордитись своїм татом-Героєм “.

 

   З ніжністю у серці з любов’ю в душі  згадує Олександра його класний керівник Ольга Петрівна Лапій. ” Пам’ятаємо Сашу як відповідального, надійного, справедливого, талановитого учня. Хлопчина був допитливим і старанним у навчанні, активним у житі класу та школи. Ми всі його любили… Замало слів, щоб передати смуток та біль, який чорним крилом торкнувся не лишень сім’ї, а й усіх людей, які його знали, цінували, поважали”.

 

   ”З  Сашком я навчалася в 10 та в 11 класі. Він був добрим, скромним, веселим.-

Розповідає однокласниця Олександра Ярмолюка Вероніка Трембач (Стерничук).-

Саша був хоробрим, не боявся брати на себе відповідальність, добре вчився, був

ввічливим до вчителів, однокласників. Він завжди залишиться в нашій пам’яті тим усміхненим і добрим Сашком…”