ЗАЯВА

про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки

проекту Плану дій справедливої трансформації Шептицької міської ради

на період до 2030 року

1) ЗАМОВНИК

Шептицька міська рада Львівської області.

Адреса: м. Шептицький, просп. Шевченка, 19

E-mail адреса: info@sheptytska-rada.gov.ua

Телефон: +38(03249) 3-23-46

2) ВИД ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

Шептицькою міською радою було розроблено План дій справедливої трансформації Шептицької міської ради на період до 2030 року (далі – План дій), що пропонується до затвердження рішенням Шептицької міської ради.

Відповідно до пункту 3) частини1 статті 1 розділу І Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» План дій є документом державного планування.

Шептицька міська територіальна громада є пілотною вугільною територією в Україні, яка першою проходить процес справедливої трансформації. Це передбачає необхідність планування  комплексу заходів спрямованих на диверсифікацію локальної економіки, зменшення її залежності від вуглевидобутку, соціальну адаптацію мешканців до змін, збереження довкілля та відновлення екологічної рівноваги. План дій справедливої трансформації Шептицької міської територіальної громади до 2030 року розроблено Проєктом «Справедлива трансформація вугільних регіонів та зелене відновлення енергетичного сектору України» із залученням галузевих експертів, представників громадськості, бізнесу та органів місцевої влади.

У проекті Плану дій визначені стратегічне бачення справедливої трансформації, стратегічні та оперативні цілі і завдання, для його досягнення.

Стратегічне бачення справедливої трансформації Шептицької громади до 2030 року визначено наступним чином:

Шептицька територіальна громада до 2030 року - Центр справедливої трансформації, економічний та культурний центр півночі Львівщини, громада:

• диверсифікованої, інноваційної та низьковуглецевої економіки;
• розвинутого підприємництва з привабливим бізнес кліматом, відкрита для інвесторів, приваблива для туристів;
• дружня до довкілля з якісними екологічними продуктами регіонального значення;
• з комфортною ресурсоефективною та енергоефективною інфраструктурою;
• з високим рівнем цифровізаціїї системи управління, високоякісними публічними послугами;
• молоді, сильних, успішних і щасливих людей.

Досягнення стратегічного бачення має досягатися шляхом реалізації трьох стратегічних цілей:

Стратегічна ціль А. Диверсифікована економіка громади на засадах розвитку нових інноваційних кластерів замкнутого циклу, декарбонізації.

Стратегічна ціль В. Сучасна, комфортна соціальна інфраструктура та енергоефективна система життєзабезпечення громади.

Стратегічна ціль С. Чисте довкілля, розвиток зеленої енергетики.

Кожна стратегічна ціль складається із кількох оперативних цілей, які, своєю чергою, - із кількох завдань.

Проект Плану дій узгоджений з іншими стратегічними документами національного і регіонального рівнів, включаючи Державну стратегію регіонального розвитку, Енергетичну стратегію України, Державну екологічну політику (Стратегію), Стратегію екологічної безпеки України, Водну стратегію України, Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища, Національний план управління відходами, Національний план з енергетики та клімату, Стратегію низьковуглецевого розвитку України, Концепцію Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України, а також Стратегію розвитку Львівської області. Це дозволяє забезпечити послідовність та ефективність впровадження трансформаційних заходів через структурні зміни, які включають розвиток нових галузей, підвищення якості життя та захист навколишнього середовища. Успішна реалізація плану залежить від ефективної співпраці з місцевими органами влади, бізнесом, громадськими організаціями та міжнародними партнерами. 

3.ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТЕ, ЯКОЮ МІРОЮ ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ВИЗНАЧАЄ УМОВИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ АБО ОБ’ЄКТІВ, ЩОДО ЯКИХ ЗАКОНОДАВСТВОМ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ (У ТОМУ ЧИСЛІ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ, РОЗМІРУ, ПОТУЖНОСТІ АБО РОЗМІЩЕННЯ РЕСУРСІВ)

Для кожного з визначених напрямів розвитку розробляються стратегічні (загальні) цілі, на основі яких визначаються цілі нижчого порядку – оперативні цілі. За кожною оперативною ціллю розробляється низка завдань. Серед цих завдань можуть бути завдання, які, відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», підлягатимуть оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності, зокрема: створення індустріального парку, створення підприємств переробки сільськогосподарської продукції, створення підприємств по виготовленню будівельних матеріалів, поводження з побутовими відходами, створення рекреаційних зон тощо. Для таких проектів має бути здійснена процедура оцінки впливу на довкілля.

4) ЙМОВІРНІ НАСЛІДКИ

а) для довкілля:

В ході здійснення стратегічної екологічної оцінки (далі – СЕО) мають бути оцінені ймовірні наслідки реалізації Стратегії на такі компоненти довкілля:

• атмосферне повітря;
• водні ресурси;
• біорізноманіття та рекреаційні зоні;
• земельні ресурси;
• кліматичні фактори;
• наслідки для здоров’я.

б) для територій з природоохоронним статусом

На території Шептицької громади відсутні об’єкти природно-заповідного фонду.

в) транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення

Реалізація Плану дій не передбачає транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, оскільки територія Шептицької громади не прилягає до кордону із іншими державами.

5) ВИПРАВДАНІ АЛЬТЕРНАТИВИ, ЯКІ НЕОБХІДНО РОЗГЛЯНУТИ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО

Першим кроком на шляху стратегування є розуміння наявного ландшафту території, який змінюється з часом під впливом різних чинників та може по-різному формувати тренди змін. Тому ці тренди можуть бути інерційними, якщо ми спостерігатимемо за процесом «пасивно», або можуть привести до якісних змін якщо ми виявлятимемо нові «точки росту» і впливатимемо на їхню активізацію.

У першому випадку, за відсутності направлених дій в «точках росту», ми, отримаємо сценарій розвитку № 1.

Сценарій розвитку №1 «ПАСИВНИЙ – спостерігати без активного втручання» – передбачає:

1. Розвиток економіки громади в умовах декарбонізації відбувається «мляво», переважно за рахунок самозайнятості та малого бізнесу.
2. Вивільнення працівників вугільних підприємств призводить до збільшення безробіття через відсутність робочих місць в альтернативних галузях економіки. А відсутність ефективної системи навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації вивільнених кадрів негативно впливає на рівень зайнятості та самозайнятості.
3. У громаді відсутній інноваційний розвиток, інновації застосовуються виключно у сфері цифровізації надання послуг. Виробнича діяльність підприємств здійснюється з використанням застарілих енерговитратних технологічних процесів та обладнання. Відсутні партнерства бізнесу із науковими, науково-дослідними організаціями та ЗВО.
4. Обмежений доступ бізнесу до фінансів та людських ресурсів через відтік кадрів та молоді за кордон.

5.Збільшеня навантаження на соціальну інфраструктуру внутрішньо переміщених осіб

6. Залучення капітальних інвестицій у громаду відбувається за рахунок державних коштів та міжнародної технічної допомоги. Відсутня екологічна збалансованість розвитку громади.
7. Створення ефективної системи та демократизація процесів управління відбувається виключно за ініціативи громадськості та за підтримки міжнародних донорських організацій.
8. Використання коштів місцевого бюджету базується на забезпеченні мінімальних стандартів соціального розвитку та «залатуванні дірок». Відсутні принципи гендерного бюджетування та орієнтування на потреби громадян.

Сценарій розвитку може бути сформований шляхом змін на наявному ландшафті, в результаті визначеного спрямування активних дій у «точках росту» одного або декількох чинників, що визначають нові вектори змін та формування горизонту нового ландшафту.

Тому важливим кроком у стратегуванні є здійснення стратегічного вибору на підставі аналізу стану розвитку громад та базових припущень розвитку України в ситуації воєнного стану, формування бажаного сценарію розвитку подій через пошук і активізацію «нових точок» (сценарій розвитку громади № 2).

Сценарій розвитку № 2 «АКТИВНИЙ – управляти розвитком через виявлення «нових точок росту» та вихід на нові тренди якісних змін» – передбачає:

1. Системна справедлива трансформація (Just Transition) на підставі запровадженої нової моделі розвитку громади, що передбачає гідне життя та чесний заробіток усім працівникам та спільнотам, на які вплине процес відмови від викопного палива (ліквідація виробничих потужностей, вугледобувних підприємств тощо).
2. Зміна структури економіки громади та орієнтація на нову модель, а саме інноваційну, «зелену» циркулярну економіку громади, яка формуватиметься в умовах декарбонізації за рахунок застосування стимулів розвитку інноваційних виробництв та відповідної екосистеми інноваційного підприємництва.
3. Створення спільної ефективної бізнес-інфраструктури у громаді: інституції місцевого економічного розвитку та залучення інвестицій, мережа інституцій підтримки бізнесу, підтримка стартапів, створення індустріального парку, консалтингова підтримка підприємництва, зокрема колишніх працівників вугледобуваних підприємств, внутрішньо переміщених осіб, молоді.
4. Надання нових конкурентних знань та компетенцій колишнім працівникам вугледобувних підприємств для працевлаштування в нових галузях економіки через належну систему підготовки / перепідготовки кадрів.
5. Енерго- та ресурсонезалежна, екологічно дружня громада із впровадженням відновлюваних джерел енергії та зеленої економіки.
6. Активна інвестиційна діяльність громади, ефективний маркетинг та брендинг, виставкова діяльність та активні міжнародні зв’язки громади.
7. Громада із трансформованими просторами для якісного життя, відпочинку та розвитку із розвиненим арт-середовищем для молодих креативних людей, внутрішньо переміщених осіб.
8. Створення ефективної системи управління та комунікації у громаді на засадах організаційної результативності та цифровізації. Демократизація процесів прийняття управлінських рішень та впровадження різноманітних форм громадської участі.
9. Людський розвиток орієнтований на створення креативного, безпечного, гендерно-орієнтованого, зберігаючого здоров’я, інклюзивного та привабливого простору громади, спрямованого на потреби нової економіки та жителів громад.

6) ДОСЛІДЖЕННЯ, ЯКІ НЕОБХІДНО ПРОВЕСТИ, МЕТОДИ І КРИТЕРІЇ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАТИМУТЬСЯ ПІД ЧАС СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ

Для проведення стратегічної екологічної оцінки буде використана наступна інформація: доповіді про стан довкілля; статистична інформація; інформація, яка включена в інші законодавчі акти, які мають відношення до проекту ДДП; дані моніторингу стану довкілля; експертні оцінки; інша доступна інформація.

Під час проведення стратегічної екологічної оцінки будуть застосовані такі аналітичні методи:

• порівняльний аналіз;
• аналіз тенденцій;
• аналіз шансів і ризиків.

Також будуть використані такі методи участі громадськості, як інформування, консультування, коментування, обговорення.

7) ЗАХОДИ, ЯКІ ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ РОЗГЛЯНУТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

Під час здійснення СЕО передбачається розглянути заходи із запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків для довкілля, визначені законодавством. Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища. Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров’я населення;

д) збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;

є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов’язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

У результаті здійснення СЕО проекту Плану дій будуть сформовані заходи і рекомендації щодо запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків на довкілля, у тому числі здоров'я населення, які можуть виникнути під час реалізації Плану дій.

Зазначені заходи і рекомендації будуть ґрунтуватися на результатах проведених в рамках СЕО дослідженнях, та визначатимуться відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» і з урахуванням інших чинних нормативно-правових актів щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.

8) ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ ЗВІТУ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ;

Звіт про СЕО складається відповідно до статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» і містить інформацію про характер проектних рішень з урахуванням сучасних знань і методів оцінювання.

Структура Звіту про СЕО:

1. Зміст та основні цілі документа державного планування, їх зв’язок з іншими документами державного планування
2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнози зміну цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено
3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу під час впровадження Плану дій справедливої трансформації Шептицької ТГ на період до 2030 року
4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються Плану дій справедливої трансформації Шептицької громади, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом
5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються Плану дій, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки Документу державного планування
6. Опис наслідків для довкілля в результаті впровадження Плану дій
7. Заходи, що передбачається ужити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання Плану дій
8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення
9. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання Плану дій для довкілля, у тому числі для здоров’я населення
10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення
11. Резюме нетехнічного характеру інформації

9) ОРГАН, ДО ЯКОГО ПОДАЮТЬСЯ ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ, ТА СТРОКИ ЇХ ПОДАННЯ.

Зауваження і пропозиції до Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту Плану дій справедливої трансформації Шептицької міської громади на період до 2030 року просимо надавати у письмовому вигляді до відділу економіки Шептицької міської ради, поштова адреса: м. Шептицький, просп. Шевченка, 19; відповідальна особа Гнатюк Любов Василівна тел.:  +38(03249) 3-22-60 e-mail: ve78g@ukr.net

Строк подання зауважень і пропозицій становить 10 діб з дня опублікування Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту Плану дій справедливої трансформації Шептицької міської громади на період до 2030 року.

 

Приєднані файли:

!JT AP Chervonohrad 1 draft 05.09.2024 (1) (1).pdf